© ΑΠΑΓΟΡΕΥΕΤΑΙ η αναδημοσίευση και αναπαραγωγή οποιωνδήποτε στοιχείων ή σημείων του e-περιοδικού μας, χωρίς γραπτή άδεια του υπεύθυνου π. Παναγιώτη Καποδίστρια (pakapodistrias@gmail.com), καθώς αποτελούν πνευματική ιδιοκτησία, προστατευόμενη από τον νόμο 2121/1993 και την Διεθνή Σύμβαση της Βέρνης, κυρωμένη από τον νόμο 100/1975.

Άγραφα (6) Αμερική (25) Αφιερώματα (6) Γιώργος Καρρής (10) Γρεβενά (1) Ειδήσεις για το Περιβάλλον (24) Εκδόσεις (19) Ελαιο-σώματα (12) Επικαιρότητα (28) Ζάκυνθος και Περιβάλλον (212) Ζωές εφήμερες (μικρά videos π. Π. Κ.) (10) Θρησκεία και Περιβάλλον (280) Κείμενα π. Παναγιώτη Καποδίστρια (39) Κέντρο Λόγου ΑΛΗΘΩΣ (22) Κερκίνη (1) Κορινθία (1) Κρίσεις για τα "Κεφάλαια Θεολογίας του Περιβάλλοντος" (7) Λίμνη Πλαστήρα (6) Λογοτεχνία (2) Μοναχισμός και Περιβάλλον (9) Μουσεία Φύσης (15) Μουσική (2) Οικολογικά Συνέδρια (38) Οικολογικές δράσεις Βατικανού (5) Πρωτοβουλίες Οικουμενικού Πατριάρχη (207) Πυρκαγιές 2007 (13) Πυρκαγιές 2009 (6) Πυρκαγιές 2017 (10) Πυρκαγιές 2018 (9) Πυρκαγιές 2019 (1) Σεισμοί (2) Στίγματα (61) Στροφάδια (20) Ταινίες οικολογικές (13) ΤΕΙ Ζακύνθου (10) Το Η΄ Οικολογικό Συμπόσιο στον Μισισιπή (22) Υμνολογία Οικολογική (3) Φύση Ιορδανίας (5) Φύση Κιέβου (4) ΦωτοNatura (186) Ώρα της Γης (5) AfricaNatura (21) Greener Attica 2018 (9) Halki Summit 2012 (6) Halki Summit 2015 (5) Halki Summit 2019 (5)

30.8.19

Μήνυμα Οικουμενικού Πατριάρχη για την Εκκλησιαστική Ημέρα Περιβάλλοντος (1.9.2019) [Ukrainian]


+ Варфоломій,
Милістю Божою Архієпископ Константинопольський,
Нового Риму і Вселенський Патріарх,
Всій повноті Церкви,
Благодать, мир і милість
Від Творця всього творіння
Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. 

Дорогі собрати архієреї та чада в Господі,

З добротою і милістю всемогутнього Бога сьогодні відзначається 30-річчя з часу, коли Свята Велика Церква Христова встановила свято Індикту, першого дня церковного року як «день охорони навколишнього середовища». Ми не лише звертали увагу наших православних вірних, і не просто віруючих християн чи навіть представників інших релігій, але й політичних лідерів, екологів та інших вчених, а також інтелігенції та всіх людей доброї волі, що прагнуть зробити свій внесок.

Екологічна діяльність Вселенського патріархату послужила натхненням для богослов’я задля чільного просування істини християнської антропології та космології, євхаристійного світогляду та трактування творіння, а також духу православного аскетизму як основи для розуміння причини та відповіді на екологічну кризу. Бібліографія, пов’язана з богословською екологією чи екологічного богослов’я, є обширною і, в цілому, є чудовим православним свідком перед основними викликами сучасного людства та земного життя. Занепокоєння екологічною кризою, глобальними вимірами та наслідками гріха – цього відчужувального внутрішнього «перетворення цінностей» у людстві – вивели на поверхню зв’язок між екологічними та соціальними питаннями, а також необхідність їх спільного вирішення. Мобілізуючі сили для захисту цілісності творення та соціальної справедливості є взаємопов’язаними та нероздільними діями.

Інтерес Вселенського патріархату до захисту творіння не виник як реакція чи внаслідок сучасної екологічної кризи. Останнє було лише мотивацією та приводом для Церкви висловлювати, розвивати, проголошувати та пропагувати свої екологічні принципи. Основа невмирущої турботи про природне середовище Церкви полягає в її еклезіологічній ідентичності та богослов’ї. Повага та турбота про творіння – це вимір нашої віри, змісту нашого життя в Церкві та як Церкві. Саме життя Церкви – це «досвідчена екологія», прихильна повага та турбота про творення та джерело її екологічної діяльності. По суті, інтерес Церкви до охорони навколишнього середовища – це поширення Святої Євхаристії у всіх вимірах її стосунків до світу. Літургійне життя Церкви, подвижницький етос, душпастирське служіння та досвід хреста і воскресіння з боку віруючих, незгасне бажання вічності: все це включає в себе спілкування людей, для яких природна реальність не може бути зведена до об’єкта або корисної матерії, що слугує для задоволення потреб людини чи людства; навпаки, ця реальність розглядається як діяння, вчинок справи особистого Бога, який закликає нас поважати і захищати, тим самим даруючи нам Його «співпрацівників», «управителів», «опікунів» і «священиків» творіння щоб виховувати з нею євхаристійні стосунки.

Турбота про природне середовище – це не додаткова діяльність, а важливе вираження церковного життя. Вона носить не світський, а скоріше чисто церковний характер. Це «богослужбове служіння». Усі ініціативи та діяльність Церкви є «прикладною еклезіологією». У цьому сенсі богословська екологія не стосується лише розвитку екологічної свідомості або відповіді на екологічні проблеми на основі принципи християнської антропології та космології. Навпаки, вона передбачає оновлення цілого творіння в Христі, як це реалізується і переживається у Святій Євхаристії, що є зображенням і передбаченням есхатологічної повноти Божественної ікономії в славословній цілісності і світлій пишності небесного Царства.

Найпочесніші браття та найулюбленіші чада в Господі,

Екологічна криза виявляє, що у нашому світі все пов’язане, що наші проблеми є глобальними та спільними. Для вирішення цих викликів нам потрібна багатошарова мобілізація, спільна згода, напрямок та дії. Для людства немислимо усвідомлювати гостроту проблеми і все ж продовжувати перебувати у забутті. Хоча в останні десятиліття домінуюча модель економічного розвитку в умовах глобалізації – висвітлення фетишизму фінансових маркерів та збільшення фінансового прибутку – загострила екологічні та економічні проблеми, все ще широко поширене уявлення про те, що «немає іншої альтернативи», що невідповідність жорсткій логіці обґрунтованості світової економіки призведе до нестримних соціальних та фінансових ситуацій. Таким чином, будь-які альтернативні форми розвитку, поряд із силою соціальної солідарності та справедливості, недооцінені та підірвані.

З нашого боку, ми зобов’язані вжити більше заходів щодо застосування екологічних та соціальних наслідків нашої віри. Надзвичайно важливо, щоб наші єпархії та митрополії, а також багато наших парафій та священних монастирів сприяли розвитку ініціатив та заходів з охорони навколишнього середовища, а також різноманітних програм екологічної освіти. Ми повинні звернути особливу увагу на християнське становлення нашої молоді, щоб воно могло функціонувати як область вирощування та розвитку екологічного етосу та солідарності. Дитинство та юність є особливо сприйнятливими життєвими фазами для екологічної та соціальної чуйності. Усвідомлюючи актуальність екологічної освіти, Вселенський патріархат присвятив третій у своїй серії міжнародних самітів на Халкі темі «Богословська освіта та екологічна обізнаність» (Стамбул, 31 травня по 4 червня 2019 року) з метою включення екології та екологічної обізнаності в навчальну програмаму богословських шкіл та семінарій. Вирішення великих викликів нашого світу неможливе без духовної орієнтації.

На закінчення, ми бажаємо всім Вам сприятливого і благословенного церковного року, наповненого ділами приємними Богові. Ми запрошуємо світлих дітей Матері Церкви у всьому світі молитися за цілісність творення, бути стійкими та доброчинними у кожному аспекті їхнього життя, прагнути до захисту природного середовища, а також до сприяння миру та справедливості. І ми ще раз проголошуємо істину, що справжнього прогресу не може бути, коли страждають «дуже добрі» творіння та людина, створена за образом і подобою Божою. Нарешті, заступництвом першої серед святих Богородиці «Паммакарістос», ми закликаємо на Вас життєдайну благодать і безмежну милість Творця і Подателя всякого творіння.

1 вересня 2019р.

† Константинопольський Варфоломій,
палкий молитовник перед Богом за всіх Вас

Δεν υπάρχουν σχόλια:

Οι συνεπέστεροι Αναγνώστες μας

Related Posts with Thumbnails